Пам'ять невмируща

Історія органічно пов'язана з пам'яттю, яка долає невпинний час, долає забуття.  Безпам'ятство — це невдячність перед минулим і безвідповідальність перед майбутнім. День па́м'яті жертв голодомо́рів— щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.

         У XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. За даними істориків, жертвами голоду в Україні стали від 4 до 10 млн. людей. Це означає, що в ті трагічні роки Україна не долічилася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 25 тисяч людей в день, по тисячі — на годину, по 17 — щохвилини.

         Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.Учні школи не стали осторонь цієї трагічної дати. Година пам'яті та скорботи “Голгофа голодної смерті” пройшла у 8-А класі, а десятикласники відвідали краєзнавчий музей, де була проведена година пам'яті “Трагічне лихоліття”. Учні 8-б класу поклали колоски до пам'ятного знака жертвам голодоморів. Канцелярія інформації підготувала тематичний випуск загальношкільної газети “Вісник “Козацької республіки” та оформила інформаційний куточок “Голодомор 33 року”.