16.09.2022 | Переглядів: 229
Це слово серце зігріває. Прилуки. Удай гомонить.
І сонце радість розсипає, Красу дарує кожна мить.
Тут гостював Кобзар славетний, Білецький-Носенко журивсь.
Звучали "Сонячні кларнети", Мелодії сердець лились.
Прилуки. Серцю наймиліші, Хоч є розкішніші міста.
Писала тут Забашта вірші, В яких рясніє доброта.
Яковченко отут сміявся, Навідувався Степанюк.
І щастя голос обзивався Із вулиць вквітчаних Прилук.
Прилуки. Торжествують дзвони. Любов до вас плекав Гайдай.
О ні, вона не охолоне, Бо найдорожчий - рідний край.
Молюсь за вас, мої Прилуки. Буяйте, славтеся, цвітіть!
Шанують вас хай діти й внуки, Будьте окрасою століть!
Валентина Голубівська